1-а Самуїлова

Розділ 3

1 А о́трок Самуїл служив Господе́ві при Ілії. А Господнє слово було рідке́ за тих днів, видіння не було часте́.

2 І сталося того дня, коли Ілі́й лежав на своєму місці, а очі його стали затемня́тися, він не міг бачити,

3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковче́г,

4 то покли́кав Господь до Самуїла: „Самуїле, Самуїле!“ А він відказав: „Ось я!“

5 І побіг він до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Я не кликав. Вернися, лягай“. І він пішов і ліг.

6 А Господь далі покликав: „Самуїле, Самуїле!“ І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Не кликав я, си́ну мій. Вернися, лягай“.

7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.

8 А Господь далі покли́кав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе о́трока.

9 І сказав Ілій до Самуїла: „Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!“ І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.

10 І ввійшов Господь, і став, і покли́кав, як перед тим: „Самуїле, Самуїле!“ А Самуїл відказав: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає!“

11 І сказав Господь до Самуїла: „Ось Я зроблю́ таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвени́ть в обох ву́хах його.

12 Того дня Я виконаю над Ілі́єм все, що Я говорив про дім його, від поча́тку й до кінця.

13 І розповім йому, що Я суджу́ дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.

14 Тому́ присягнув Я домом Ілі́я, що не очиститься гріх Ілі́євого дому жертвою та жертвою хлібною навіки“.

15 I лежав Самуїл аж до ра́нку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілі́єві про те видіння.

16 І покликав Ілі́й Самуїла, та й сказав: „Самуїле, сину мій!“ А той сказав: „Ось я!“

17 І сказав він: „Що́ то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!“

18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: „Він — Господь, нехай зробить те, що́ добре в оча́х Його!“

19 І вироста́в Самуїл, а Господь був із ним, і не опустивані жодного зо всіх Його слів.

20 І ввесь Ізра́їль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.

21 А Господь далі показувався в Шіло́, бо Господь явився був у Шіло́ Самуїлові в слові Господньому.

1-я книга Царств

Глава 3

1 Мальчик Самуил служил Господу при Илие. В то время Господь редко говорил с людьми, а видения являлись нечасто.

2 Глаза Илия так ослабли, что он почти ничего не видел. Однажды ночью Илий лежал в своей постели,

3 а Самуил лёг в храме Господнем, где находился ковчег Соглашения Божьего, так как светильник Божий ещё не погас.

4 Господь позвал Самуила, и тот ответил: «Вот я!»

5 Самуил подумал, что это Илий зовёт его. Он побежал к нему и сказал: «Вот я! Ты звал меня». Но Илий сказал: «Я не звал тебя. Пойди назад, ложись». Самуил пошёл и лег.

6 Господь снова воззвал к Самуилу. И Самуил снова пошёл к Илию. Но Илий сказал: «Я не звал тебя. Иди, ложись».

7 Самуил не знал ещё голоса Господа, так как Бог ещё ни разу не говорил с ним.

8 И в третий раз Господь обратился к Самуилу. И снова Самуил пошёл к Илию. Тогда Илий понял, что это Господь зовёт мальчика.

9 Илий сказал ему: «Пойди назад, ложись и, если Он снова позовёт тебя, скажи: „Говори, Господи. Я, слуга Твой, слушаю Тебя”». Тогда Самуил вернулся и лёг в свою постель.

10 Господь пришёл, стал там и воззвал, как раньше: «Самуил, Самуил!» Самуил сказал: «Говори. Я, слуга Твой, слушаю Тебя».

11 Господь сказал Самуилу: «Я скоро совершу нечто в Израиле, от чего содрогнётся каждый, кто услышит о том.

12 Я сделаю с Илием и его семьёй всё то, что обещал, от начала и до конца.

13 Я говорил Илию, что накажу его семью навечно за то, что Илий знал, как его сыновья грешат против Бога, и не останавливал их.

14 И поэтому Я клянусь, что ни жертвоприношения, ни хлебные приношения никогда не загладят грехов семьи Илия».

15 Самуил пролежал в постели до утра. Утром он встал рано и отворил двери дома Господа. Он боялся рассказать Илию о своём видении.

16 Но Илий позвал Самуила: «Самуил, сын мой!» Тот ответил: «Да, господин мой».

17 Илий спросил: «Что Господь сказал тебе? Не скрывай от меня. Бог накажет тебя, если ты утаишь что-либо из того, что Он сказал тебе».

18 И Самуил рассказал Илию всё, ничего от него не скрывая. Илий сказал: «Он — Господь. Пусть делает так, как угодно Ему».

19 Самуил вырос, и Господь был с ним. Господь исполнил всё, о чём пророчествовал Самуил.

20 Тогда весь Израиль, от Дана до Вирсавии, узнал, что Самуил стал пророком Господа.

21 Господь являлся Самуилу в Силоме через слово Своё.

1-а Самуїлова

Розділ 3

1-я книга Царств

Глава 3

1 А о́трок Самуїл служив Господе́ві при Ілії. А Господнє слово було рідке́ за тих днів, видіння не було часте́.

1 Мальчик Самуил служил Господу при Илие. В то время Господь редко говорил с людьми, а видения являлись нечасто.

2 І сталося того дня, коли Ілі́й лежав на своєму місці, а очі його стали затемня́тися, він не міг бачити,

2 Глаза Илия так ослабли, что он почти ничего не видел. Однажды ночью Илий лежал в своей постели,

3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковче́г,

3 а Самуил лёг в храме Господнем, где находился ковчег Соглашения Божьего, так как светильник Божий ещё не погас.

4 то покли́кав Господь до Самуїла: „Самуїле, Самуїле!“ А він відказав: „Ось я!“

4 Господь позвал Самуила, и тот ответил: «Вот я!»

5 І побіг він до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Я не кликав. Вернися, лягай“. І він пішов і ліг.

5 Самуил подумал, что это Илий зовёт его. Он побежал к нему и сказал: «Вот я! Ты звал меня». Но Илий сказал: «Я не звал тебя. Пойди назад, ложись». Самуил пошёл и лег.

6 А Господь далі покликав: „Самуїле, Самуїле!“ І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Не кликав я, си́ну мій. Вернися, лягай“.

6 Господь снова воззвал к Самуилу. И Самуил снова пошёл к Илию. Но Илий сказал: «Я не звал тебя. Иди, ложись».

7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.

7 Самуил не знал ещё голоса Господа, так как Бог ещё ни разу не говорил с ним.

8 А Господь далі покли́кав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе о́трока.

8 И в третий раз Господь обратился к Самуилу. И снова Самуил пошёл к Илию. Тогда Илий понял, что это Господь зовёт мальчика.

9 І сказав Ілій до Самуїла: „Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!“ І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.

9 Илий сказал ему: «Пойди назад, ложись и, если Он снова позовёт тебя, скажи: „Говори, Господи. Я, слуга Твой, слушаю Тебя”». Тогда Самуил вернулся и лёг в свою постель.

10 І ввійшов Господь, і став, і покли́кав, як перед тим: „Самуїле, Самуїле!“ А Самуїл відказав: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає!“

10 Господь пришёл, стал там и воззвал, как раньше: «Самуил, Самуил!» Самуил сказал: «Говори. Я, слуга Твой, слушаю Тебя».

11 І сказав Господь до Самуїла: „Ось Я зроблю́ таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвени́ть в обох ву́хах його.

11 Господь сказал Самуилу: «Я скоро совершу нечто в Израиле, от чего содрогнётся каждый, кто услышит о том.

12 Того дня Я виконаю над Ілі́єм все, що Я говорив про дім його, від поча́тку й до кінця.

12 Я сделаю с Илием и его семьёй всё то, что обещал, от начала и до конца.

13 І розповім йому, що Я суджу́ дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.

13 Я говорил Илию, что накажу его семью навечно за то, что Илий знал, как его сыновья грешат против Бога, и не останавливал их.

14 Тому́ присягнув Я домом Ілі́я, що не очиститься гріх Ілі́євого дому жертвою та жертвою хлібною навіки“.

14 И поэтому Я клянусь, что ни жертвоприношения, ни хлебные приношения никогда не загладят грехов семьи Илия».

15 I лежав Самуїл аж до ра́нку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілі́єві про те видіння.

15 Самуил пролежал в постели до утра. Утром он встал рано и отворил двери дома Господа. Он боялся рассказать Илию о своём видении.

16 І покликав Ілі́й Самуїла, та й сказав: „Самуїле, сину мій!“ А той сказав: „Ось я!“

16 Но Илий позвал Самуила: «Самуил, сын мой!» Тот ответил: «Да, господин мой».

17 І сказав він: „Що́ то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!“

17 Илий спросил: «Что Господь сказал тебе? Не скрывай от меня. Бог накажет тебя, если ты утаишь что-либо из того, что Он сказал тебе».

18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: „Він — Господь, нехай зробить те, що́ добре в оча́х Його!“

18 И Самуил рассказал Илию всё, ничего от него не скрывая. Илий сказал: «Он — Господь. Пусть делает так, как угодно Ему».

19 І вироста́в Самуїл, а Господь був із ним, і не опустивані жодного зо всіх Його слів.

19 Самуил вырос, и Господь был с ним. Господь исполнил всё, о чём пророчествовал Самуил.

20 І ввесь Ізра́їль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.

20 Тогда весь Израиль, от Дана до Вирсавии, узнал, что Самуил стал пророком Господа.

21 А Господь далі показувався в Шіло́, бо Господь явився був у Шіло́ Самуїлові в слові Господньому.

21 Господь являлся Самуилу в Силоме через слово Своё.

1.0x